Громада втратила трьох героїв

Дата публікації: 12.06.2023

 

 

 

1 травня громада попрощалася з 49-річним новопетрівчанином Олександром Поліводським.

 

Він мав позивний «Доцент», був молодшим сержантом стрілецької роти ТРО. Загинув під час виконання бойового завдання. Поліводський мав понад 20 років адвокатського стажу, був кандидатом юридичних наук, фахівцем з проблем аграрного, земельного та екологічного права. Викладав у Києво-Могилянській академії. Навіть з передової знаходив час читати онлайн-лекції студентам.

 

– Досі шокований, не можу усвідомити, чому спеціаліст такого рівня, який міг підготувати ще не одну тисячу фахових правників, загинув на фронті,– каже засновник гурту козацького вишколу «Межигірський сокіл» Сергій Шум.

 

– Олександр був людиною, яка могла приймати важливі рішення. Таких нашому суспільству зараз дуже не вистачає. Ця втрата має спонукати нас ще завзятіше працювати на перемогу, усвідомлювати, яких жертв ми докладаємо, й ще більше цінувати свою країну.

 

Олександр Поліводський має стати прикладом, символом справжнього захисника Батьківщини.

 

 

 

 

 

 

 

 

23 травня попрощалися з 53-річним Валерієм Шупиком з Нових Петрівців.

 

Він загинув на Донеччині під час ворожого обстрілу. Валерій 10 років працював учителем географії й музики у Нових Петрівцях. Також на підприємстві «Енран», в «Епіцентрі». Самостійно складав меблі, робив креслення, дизайн. На другий день повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у місцеву тероборону. Отримав повістку влітку 2022 року.

 

– Ми дружили понад 40 років,– розповів друг загиблого воїна Ігор Щербатий.– Разом росли, в школу ходили. Його підрозділ виконував охоронні функції у Костянтинівці на Донеччині. Загинув під час обстрілу, якраз був на посту. Зі слів командира, на позицію, де вони перебували, навів ворожий вогонь хтось з цивільного населення. 16 травня, у день смерті, він мені написав у Вайбері десь о 8.30. Загинув о  14.45. Якраз тільки заступив на спостережний пункт. Їх там було чоловік сім. Двоє загинули, решта зазнали поранень.

 

Валерій Шупик захоплювався футболом. Їздив з друзями на матчі «Динамо» у Києві. Останнім часом займався виноградарством.

 

 

 

 

 

 

25 травня попрощалися з жителем Старих Петрівців 53-річним Василем Пікузою.

 

Він також проходив службу у Костянтинівці Донецької області. Василь Іванович перебував на позиції разомз земляком Валерієм Шупиком, коли розпочався ворожий обстріл. Пікуза зазнав тяжких поранень, помер у лікарні 23 травня.

 

– Василь Пікуза – корінний житель Старих Петрівців. Працював на підприємстві «Енран». Був призваний до лав Збройних сил України у вересні 2022-го, – розповіла Олена Антонюк, староста Старих Петрівців. – Хороша людина, життєрадісний, доброзичливий – таким запам’ятався Василь Іванович.  Мав плани на життя, але, на жаль, не встиг. Його син Ярослав служить у ДФТГ Петрівської громади.

 

 

 

 

 

 

 

Вічна й світла пам’ять нашим полеглим Героям!