Загиблі герої нашої громади

    Дата публікації: 29.09.2022

    На жаль, і в наші села почали привозити воїнів «на щиті». Тих, хто відчайдушно боронив волю всіх українців і поліг за свою країну

     

    14 вересня в Старих Петрівцях відбулося прощання з Василем Горзовим.

     

     

    Старший сержант Василь Михайлович Горзов загинув 8 вересня на Донеччині, в районі міста Шахтарськ, під час виконання своїх службових обов’язків. Чоловікові було лише 47 років. Без батька залишились діти, без чоловіка – дружина, без сина – мама…

     

     

    26 серпня в Гуті-Межигірській провели в останню путь Олександра Людвиченка.

     

     

     

     

     

    Олександр Володимирович Людвиченко пройшов чотири ротації, служив у Чернігівській, Сумській, Донецькій, Харківській областях, зокрема під Ізюмом. А після останньої ротації поліг смертю хоробрих під час щільного ворожого обстрілу в селі Мазанівка Краматорського району Донецької області.

     

     

    У травні Олександрові Володимировичу виповнилося 52 роки. Осиротіли батьки, сестра, дружина, діти…

     

     

     

    23 серпня в Нових Петрівцях поховали Олега Марінченка – «Капелана», «Падре». Військовий капелан з 2014 року, один з кіборгів ДАПу.

     

     

     

    – Інструктор з величезним досвідом бойових дій, крутий бойовий медик – Олег був одним з найкращих, надійніших бійців нашої роти, – написав у Фейсбуці про нього командир роти у 206-му батальйоні 241-ї бригади ТрО ЗСУ Олег Кулик. – Він загинув 18 серпня від прильоту міни на найтяжчій позиції… Більшість осколків прийняв на себе, решта хлопців у бліндажі зазнали поранень, але вижили й були доправлені в шпиталь.

     

    Вічна й світла пам’ять нашим полеглим героям.

    Читайте також

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі