З 30-річчям Незалежності України!

    Дата публікації: 25.08.2021

    Найголовнішими є саме ви. Звісно, усіх вітань українців в одній газеті не опублікувати, та й не перечитати. Однак кілька привітань-роздумів цілком реально. Вітаємо вас, читачі, з Днем Незалежності України!

     

     

    Сніжана Рудник, студентка з Нових Петрівців:

    Для мене незалежність – це цінності, в основі яких демократія, свобода та справедливість. Це те, що робить нашу країну сильною та єдиною. Незалеж­ність – це постійна боротьба. Боротьба кожного українця за те, щоб наступний наш день був кращим за попередній. Це складний шлях з новими викликами та можливостями. Це зміни, які ти несеш сьогодні в своє щасливе завтра. Це вибір бути почутим, а не мовчати. Це розплющені очі, що не бояться заявити про себе. З Днем Не­залежності, Україно!

     

     

    Сергій Миронов, підприємець зі Старих Петрівців:

    Коли проголосили Незалежність Украї­ни, я служив в армії, мені було 19 років. Все життя попереду. Сповнений мрій, бажань, прагнень. Я ніколи не опускав рук і боровся за своє щастя жити дійсно незалежно: фінансово, власним розу­мом, за покликом своєї душі. Коли мене щось не влаштовує, я передусім пи­таю себе: що я можу зробити, аби було краще? Так, рік тому я став депутатом Петрівської сільради. Головне – всім міцного здоров’я й миру. Ми здатні змінювати світ на краще. Зі святом нас, українці, – з Днем Незалежності!

     

    Олена Кирієнко, педагогиня з Лютежа:

    Усе моє життя – пісня. Біля мого дитя­чого ліжечка була картина зі словами пісні «Чорнобривці». Зачаровано слу­хала, як бабуся співає «В кінці греблі шумлять верби», мама – «Ой, я маю чорні брови», тато – «А льон цвіте синьо-синьо». Люди пошепки одне одному розказували, як гарно співають українських пісень канадці. Тож коли я почула «А ми тую червону кали­ну підіймемо» після телетрансляції у серпні 1991 року, аж до сліз душу пе­реповнював дух патріотизму. Із Днем Незалежності, рідна країно! Миру тобі і процвітання!

     

     

    Читайте також

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі